Згідно із гл. 57 Цивільного кодексу України (статті 744 - 758) за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічного. Обсяги обов'язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) набувач одержує дохід у вигляді вартості нерухомого майна (квартири), а відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Таким чином, з грошових сум, які виплачуються за договором довічного утримання фізичній особі, юридична особа - податковий агент повинна утримати і перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону (13% на період до 2007 року) та відобразити це у звіті N 1 ДФ.