Державна податкова адміністрація України, опрацювавши звернення платників податків та податкових органів щодо застосування окремих норм Закону України від 03.04.97 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами і доповненнями, (далі - Закон) та виданих відповідно до нього нормативно-правових актів, повідомляє наступне.

1. Чи може платник податку на додану вартість, у якого обсяг оподатковуваних операцій за останні дванадцять місяців не перевищує 300000 гривень, подати заяву на анулювання реєстрації платника ПДВ до 01.01.2006?

Підпунктом а) пункту 9.8 статті 9 Закону передбачено можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) платнику податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту З статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом. Відповідна норма Закону набула чинності з дня опублікування Закону N 2505, тобто з 31.03.05.

Водночас, абзацом третім пункту 13 "Перехідні положення" розділу 2 Закону N 2505 встановлено, що сума, визначена підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, застосовується з метою зняття осіб з їх реєстрації як платників цього податку, починаючи з 1 січня 2006 року.

Отже, реєстрація платника ПДВ на підставі положень пункту а) пункту 9.8 статті 9 Закону може бути анульованою лише з 01.01.06.

2. Підприємство реалізує товари за готівкові кошти кінцевому споживачу (обсяг поставки товарів протягом останніх дванадцяти календарних місяців не перевищує 300000 гривень), використовує РРО. Чи може вказане підприємство знятися з реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до пункту 2.3 статті 2 Закону (в редакції, що була чинною до внесення змін Законом N 2505 особа, яка здійснювала на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів поставки, за винятком фізичних осіб, які здійснювали торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством, були зобов'язані зареєструватися платниками податку на додану вартість. З 31.03.05 (з дня набуття чинності Законом N 2505) редакція статті 2 Закону такої норми не містить.

Абзацом другим пункту 13 "Перехідні положення" розділу 2 Закону N 2505 особам, які не підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону та були зареєстровані платниками цього податку до набрання чинності Законом N 2505, надано право разом із декларацією за останній податковий період повідомити податковий орган про відмову від такої реєстрації. Якщо особи не надсилають таке повідомлення, вони вважаються такими, що добровільно зареєструвалися платниками цього податку, крім фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності або здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору.

З урахуванням викладеного, якщо платник податку разом із декларацією за березень (перший квартал) 2005 року не подав податковому органу повідомлення про відмову від реєстрації платника податку на додану вартість, то він вважається добровільно зареєстрованим платником цього податку.

3. Якщо новостворений платник, який буде застосовувати загальну систему оподаткування, не бажає реєструватися платником ПДВ, оскільки не очікує обсяг поставки більше 300000 гривень за рік, чи повинен він реєструватися платником ПДВ в обов'язковому порядку і бути ним доки не відпрацює 12 місяців, щоб було доведено, що обсяг дійсно не перевищує 300000 гривень?

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з дим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або і рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Крім цього, незалежно від обсягу операцій з поставки товарів (послуг) обов'язковій реєстрації підлягають також:

особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 статті 2 Закону);

особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України (підпункт 2.3.3 пункту 2.3 статті 2 Закону;

особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством (підпункт 2.3.4. пункту 2.3 статті 2 Закону).

З урахуванням викладеного, новостворений платник, який буде застосовувати загальну систему оподаткування і не здійснює операцій, за яких повинна проводитися обов'язкова реєстрація, не повинен реєструватися платником ПДВ в обов'язковому порядку.

4. Коли повинна бути здійснена реєстрація платника ПДВ відповідно до положень абзацу третього пункту 9.4 статті 9 Закону?

Абзацом третім пункту 9.4 статті 9 Закону встановлено, що у разі якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

При цьому необхідно врахувати, що пунктом 9.5 цієї ж статті визначено, що заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

Таким чином, якщо діяльність особи відповідає наведеному у абзаці третьому пункту 9.4 статті 9 Закону, така особа має направити на адресу податкового органу заяву про реєстрацію у такі строки, щоб податковий орган видав йому (відправив поштою) свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ до кінця відповідного звітного податкового періоду.

5. Як покупцю товарів, придбаних для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків, відобразити в декларації з ПДВ податкову накладну, виписану постачальником 30.09.05, тобто у минулому податковому періоді, а одержану покупцем 01.10.05, тобто у поточному податковому періоді (у разі, якщо норми підпункту 7.4.1 виконуються)? Чи потрібно у такому випадку заповнювати додаток 1 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ"?

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", із змінами і доповненнями (далі - Закон) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними. Отже, у податковому періоді (попередній період), коли податкова накладна була виписана продавцем товарів, але ще не отримана покупцем цих товарів, покупець товарів не мав документу (податкової накладної), на підставі якого міг би включити суму податку на додану вартість по цій операції до складу податкового кредиту.

Отримавши податкову накладну (у поточному податковому періоді), покупець товару (за умови виконання норм підпункту 7.4.1 зазначеного вище пункту 7.4) набув права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового кредиту. Вказана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період (жовтень чи IV квартал 2005 року). При цьому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюється, оскільки ніякого коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

6. Чи можна підсумкову податкову накладну при продажу товарів кінцевому споживачеві виписувати в одному примірнику, адже другий примірник нікому не видається?

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Враховуючи викладене, податкова накладна не може бути складена в одному примірнику.

При цьому необхідно зазначити, що пунктом 8.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 N 165 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за N 233/2037), із змінами і доповненнями, у разі здійснення поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку) передбачена можливість виписки податкової накладної за щоденними підсумками операцій. Усі примірники таких податкових накладних залишаються в особи, що їх виписала (пункт 8 вказаного Порядку).

7. Приватне підприємство "Кара Кум" у виданій податковій накладній вказало назву постачальника так: ПП "Кара Кум". Чи суттєво це при включенні суми ПДВ до податкового кредиту?

3 урахуванням положень підпункту в) підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону у податковій накладній вказує повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.