Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист від 29.07.2005 р. N ДК 02-53 з питань застосування податкового законодавства і повідомляє.

Відповідно до пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються і не підлягають відображенню у його річній податковій декларації доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

При цьому Законом не робляться будь-які застереження щодо джерел збільшення розмірів земельної частки (паю) або щодо шляхів її отримання в натурі (на місцевості).

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України. Передача земельних ділянок громадянам із земель державної і комунальної власності оформлюється Державним актом на право власності або постійного користування на землю. Згідно зі статтями 22 та 121 Земельного кодексу України земля сільськогосподарського призначення передається у власність та користування фізичним особам для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га (для ведення садівництва - не більше 0,12 га, для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,1 га) для виробництва на ній, переробки та споживання сільськогосподарської продукції з метою задоволення особистих потреб.