Державна податкова адміністрація України розглянула вашого листа від 04.02.2005 р. з питань реалізації права на податковий кредит самозайнятими особами, з яким ви звернулися до Держкомпідприємництва, і повідомляє.

Згідно з підпунктом 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит. Податковий кредит - це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку - резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв'язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу. При цьому Законом встановлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму нарахованої йому протягом звітного року заробітної плати.

Поняття заробітної плати визначено у пп. "д" п. 1.3 ст. 1 Закону, згідно якого заробітна плата - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця.

Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону самозайнята особа - це платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Таким чином, оскільки самозайняті особи не є найманими працівниками, одержання ними доходів регламентується не трудовим, а цивільним законодавством.

Виходячи з наведеного, доходи самозайнятих осіб, одержані ними в межах здійснення своєї незалежної професійної чи підприємницької діяльності, з метою Закону, не розглядаються як заробітна плата. Тобто такі самозайняті особи не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.