Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (далі - Закон N 2505-IV) внесено зміни до Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (у редакції Закону України від 18.02.97 р. N 77/97-ВР, із змінами і доповненнями), Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" (у редакції Закону України від 19.09.96 р. N 378/96-ВР, із змінами і доповненнями), Закону України від 06.10.98 р. N 161-XIV "Про оренду землі" (у редакції Закону України від 02.10.2003 р. N 1211-IV, із змінами і доповненнями).

Розділом 41 Закону N 2505-IV пункт 8 частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" викладено у такій редакції:

"8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)".

Тобто до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Розділом 11 Закону N 2505-IV внесено зміни до Закону України "Про плату за землю", а саме:

платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (стаття 14);

податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 17);

органи державної податкової служби здійснюють контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 27).

Тобто суб'єкти господарської діяльності - фізичні особи повинні самостійно обчислити суму земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік та сплачувати рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Що стосується плати за землю з громадян (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки) то відповідно до статті 16 Закону N 2535-XII облік громадян - платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня.

Згідно зі статтею 14 Закону N 2535-XII нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до статті 17 Закону N 2535-XII земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачуються рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Розділом 42 Закону N 2505-IV внесено зміни до Закону України "Про оренду землі", а саме:

частина друга статті 21 (встановлення розміру орендної плати в договорі оренди землі) доповнена словами "(крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"". Тобто орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

у частині четвертій статті 21 після слів "і не може" доповнено словами "бути меншим за розмір земельного податку, що встановлений Законом України "Про плату за землю", та". Отже, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", і не може перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки, тобто чітко встановлена нижня і верхня межа цієї плати за вказані земельні ділянки;