Державна податкова адміністрація України розглянула лист, що надійшов із Секретаріату Президента України, щодо пільг платникам єдиного податку по сплаті орендної плати за оренду земельної ділянки, і повідомляє.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - Кодекс), згідно з яким всі землі України поділяються відповідно до їх основного цільового призначення. Земельні відносини належать до повноважень відповідної ради і, зокрема, розпорядження землями. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення, зокрема про передачу цих земель у власність або надання у користування, в тому числі в оренду (стаття 20 Кодексу).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" (із змінами та доповненнями, далі - Закон), який визначає розміри та порядок плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Кодексом і Законом встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Згідно із Законом (стаття 5) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті особи (фізичні або юридичні), яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Кодексом (розділ III) визначено умови виникнення права власності на землю та права користування землею, в тому числі права оренди земельної ділянки.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем Державного акта, форма якого затверджена Кабінетом Міністрів України.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди, який реєструється відповідно до закону.

Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Громадяни, які одержали Державний акт на право власності або постійного користування на земельні ділянки, або оформили це право, але не одержали з якоїсь причини Державний акт, сплачують земельний податок за ставками відповідно до категорій земель, визначених у Державному акті.

Орендні відносини регулюються Законом України від 06.10.98 р. N 161-XIV "Про оренду землі", відповідно до якого орендодавцями землі в Україні можуть виступати сільські, селищні, міські, районні ради і власники землі (ст. 5 зазначеного Закону).

Договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, визначені статтями 22 - 24 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких орендодавець за плату передає орендарю у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором термін.