ДПАУ у зв'язку з набранням чинності 16.02.2005 р. Законом України від 12.01.2005 р. N 2322-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян за запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист" (далі - Закон), яким внесено зміни, зокрема, до КпАП та Закону України "Про державну податкову службу в Україні", повідомляє таке.

I. Стосовно внесення змін до КпАП, то вищезазначеним Законом КпАП доповнено ст. 163-1, 163-2, 163-3, 164-4, які передбачають адмінвідповідальність за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків, неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), невиконання законних вимог посадових осіб органів ДПС, порушення порядку утримання та перерахування ПДФО і подання відомостей про виплачені доходи. Статті 164, 164-1 викладено в новій редакції, а також внесено зміни до ст.221, 255, 294 КпАП щодо підвідомчості справ, складання протоколів та повноваження суддів, начальника органу внутрішніх справ та їх вищестоящих органів.

Таким чином, з моменту набрання чинності Законом, тобто з 16.02.2005 р., органи ДПС уповноважені складати протоколи про адмінправопорушення та відповідно до ст. 221 КпАП направляти до районних (міських) судів для розгляду та винесення постанови у справі про адмінправопорушення. До суду необхідно направляти супровідний лист з протоколом про адмінправопорушення, копію акта або витяг з акта (завірену належним чином), пояснення правопорушника (у разі наявності) та інші матеріали.

Постанова про накладення адмінстягнення у справі про адмінправопорушення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, посадовими особами. Постанова про накладення адмінстягнення відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Адмінстягнення може бути накладено не пізніше як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - 2 місяці з дня його виявлення (ст. 38 КпАП ). У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи адмінстягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття.

Справа про адмінправопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом, правомочним розглядати справу (протокол про адмінправопорушення та інші матеріали справи) (ст. 277 КпАП ).

З урахуванням викладеного та з метою недопущення закриття справ через закінчення строків накладення стягнення протоколи з іншими матеріалами слід направляти до суду для розгляду з урахуванням норм ст.38 та 277 КпАП.

Разом з тим відповідно до п.22.5 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 6.1.1 ст. 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень п. 22.4 цієї статті). Розмір соціальної податкової пільги вданий час становить 131 грн.

II. Пунктом 11 ст. 11 Закону органи ДПС наділені правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. При цьому фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами ДПС України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

У той же час згідно зі ст.3 Закону органи ДПС України у своїй діяльності керуються не тільки Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а й Конституцією України, іншими законами України, нормативно-правовими актами органів держвлади, а також рішеннями ВР АР Крим і Ради міністрів АР Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Так, Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соцстрахування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері ЗЕД, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Статтею 4 Закону N 2181 визначено перелік випадків, коли контролюючий орган (до якого належить і податковий) зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

Відповідно до ст. 16 цього ж Закону передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.