<...> Державна податкова адміністрація України вважає за необхідне повідомити про зміни в порядку адміністрування податкових векселів, які видавалися платниками податку на додану вартість на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2004 р. N 47 "Про порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів з метою ремонту" (як було визначено вказаною постановою, платники податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) відповідно до митного режиму переробки на митній території України товарів з метою гарантійного ремонту, а також товарів за визначеними цією постановою кодами з метою ремонту, могли надавати органам митного контролю податковий вексель із строком погашення, що дорівнює строку переробки цих товарів, але не більше як 360 днів, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки (відремонтованих товарів) відповідно до митного режиму експорту. Їх випуск, обіг і погашення здійснювався згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.97 р. N 1104, без урахування вимог, передбачених абзацом п'ятим пункту 4 зазначеного Порядку (наявність права на бюджетне відшкодування).

З метою погашення сума податку на додану вартість, вказана в податковому векселі, виданому відповідно до Постанови КМУ N 47, повинна була включатися до складу податкових зобов'язань в податковій декларації того звітного періоду, на який припадає дата, вказана у податковому векселі як термін платежу за векселем (дорівнює строку переробки цих товарів, але не більше як 360 днів). При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, враховується при визначенні загальної суми податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету. Сума податку, що вказана в податковому векселі, виданому відповідно до Постанови КМУ N 47, не може бути включена до складу податкового кредиту платника податку, який видав такий вексель, оскільки товари, ввезені (переслані) відповідно до митного режиму переробки на митній території України з метою гарантійного ремонту, а також товари за визначеними цією постановою кодами, ввезені з метою ремонту, не є власністю платника, який здійснює ввезення та ремонт, не придбані ним, вони не підлягають амортизації і їх вартість не включається до складу валових витрат.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 р. N 1524 "Про порядок випуску, обігу і погашення простих векселів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів з метою ремонту", яка набула чинності з дня її опублікування (опублікована 19.11.2004 р. в газеті "Урядовий кур'єр", N 221), постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.2004 р. N 47 "Про порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів з метою ремонту" втратила чинність, а порядок погашення векселів, які видаються при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів з метою ремонту, змінено.

Відповідно до третього абзацу пункту 1 вказаної постанови випуск, обіг і погашення зазначених векселів здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах". Таким чином, згідно із зазначеним порядком векселі, які видаються при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів з метою ремонту, прирівняні до векселів, які видаються при ввезенні на митну територію України давальницької сировини, і погашення їх здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 4 статті 2 вказаного Закону: у разі вивезення відремонтованої продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у період, зазначений у податковому векселі, вексель погашається і ввізне мито та податок на додану вартість не справляються. Як визначено абзацом четвертим пункту 1 Постанови КМУ N 1524, якщо вивезення відремонтованих товарів за межі митної території України не забезпечено у строк, визначений у векселі як термін платежу за векселем, або якщо ввезені з метою ремонту товари використовуються з іншою метою (наприклад, у здійсненні будь-яких, крім їх ремонту, господарських операцій), платник податку - векселедавець зобов'язаний такий вексель оплатити протягом п'яти календарних днів після настання дати, вказаної у векселі як термін платежу за векселем, чи виявлення факту їх нецільового використання.