Державна податкова адміністрація України на підставі аналізу попередніх підсумків реалізації фізичними особами у 2005 році свого права на одержання податкового кредиту, зокрема, на навчання, та численних запитів, що одержано як від податкових органів, так і платників податків, щодо практичного застосування пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), з метою запобігання неоднозначного тлумачення норм чинного податкового законодавства доводить затверджений перелік роз'яснень найбільш актуальних питань стосовно застосування фізичними особами у 2005 році права на податковий кредит на навчання.

Питання 1: Договір на навчання укладено між ВУЗом та студентом (дитиною), у документах (квитанціях) про оплату навчання зазначено П.І.Б. дитини-студента, а за податковим кредитом звертається платник податку - батько цього студента. Згідно з ф. 1ДФ такий студент не одержує доходів у вигляді заробітної плати, тобто не має права самостійно звернутися за податковим кредитом. Чи є у такому випадку у батька право на податковий кредит?

Згідно з підпунктом 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону N 889 платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит. Податковий кредит - це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку - резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв'язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти).

Щодо реалізації платником податку права на податковий кредит у випадку, коли у якості підтверджуючих документів платник податку пред'являє розрахункові документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено прізвище, ім'я, по батькові, далі - П.І.Б. не його, а його дитини, з якою укладено договір на навчання, то такі документи повинні прийматися податковими органами, а зазначені у них суми братися до розрахунку податкових зобов'язань, за виключенням випадків, коли такий студент сам протягом року отримував заробітну плату.

Підставою для цього є норми цивільного законодавства, зокрема, Сімейного кодексу України, згідно статей 180 та 199 якого батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх (до 18 років) дітей, а якщо повнолітні діти продовжують навчатися, то обов'язок щодо утримання та надання матеріальної допомоги покладається на батьків до досягнення дітьми двадцяти трьохрічного віку.

Відповідно до Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном, у тому числі грошовими коштами, належать його власникові (ст. 317 ЦКУ), а неповнолітні діти за згодою батьків можуть вчиняти деякі правочини (ст. 32 ЦКУ), зокрема проводити розрахункові операції щодо укладеного на їх ім'я договору на навчання. Це положення застосовується і до дітей, вік яких обумовлено ст. 199 Сімейного кодексу України.

Таким чином, законодавством передбачено, що платник податку має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних платнику податку коштів (в т. ч. заробітної плати). При цьому, як випливає з наведених вище законодавчих підстав, фактичні витрати на сплату вартості навчання несе платник податку - батько (мати) дитини, яка навчається.

Тобто документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено П.І.Б. дитини платника податку, є документами, що підтверджують фактично понесені витрати платника податку у зв'язку із сплатою вартості середньої професійної або вищої освіти члена сім'ї першого ступеня споріднення (дитини), та дають право на одержання ним податкового кредиту з передбачених пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону підстав.

При бажанні платника податку використати право на компенсацію йому вартості навчання непрацюючого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, за умови, що в квитанції вказано прізвище такого члена його сім'ї, платник податку має підтвердити це копією укладеного договору про навчання та документально підтвердити родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою.

Питання 2: Договір на навчання укладено між ВУЗом та батьком студента, а квитанції на оплату оформлені на ім'я студента, який не має самостійних джерел доходу. Чи є у такому випадку у батька право на податковий кредит?

Так, оскільки Законом України "Про освіту" встановлено, що за неповнолітніх дітей (до 18 років) договір на навчання повинен укладатися їх батьками, але в договорі при цьому обов'язково зазначається П.І.Б. особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). Враховуючи наведені вище норми Сімейного та Цивільного кодексів України, платник податку - батько може скористатися правом на податковий кредит на навчання своєї дитини, якщо у якості підтверджуючих документів він пред'явить квитанції оплати навчання згідно з укладеним договором, оформлені на ім'я дитини-студента, який не має самостійних джерел доходу.

Питання 3: Платник податку навчається сам та навчає дитину, або коли він навчає 2-х і більше своїх дітей. Обмеження, встановлене пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону щодо неперевищення суми сплачених на навчання коштів понад 510 грн. (у 2004 році), стосується загальної суми, сплаченої платником податку за навчання всіх членів сім'ї першого ступеня споріднення, чи застосовується окремо до кожного з них?