ДПАУ розглянула лист щодо пільг з оподаткування і повідомляє.

ВРУ 22.05.2003 р. прийнято Закон України N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), який набрав чинності з 01.01.2004 р. і яким регулюється порядок оподаткування доходів фізичних осіб, а також порядок надання їм пільг з оподаткування.

Законом значно зменшено податковий тиск на платників цього податку, яким замість п'яти ставок оподаткування з максимальною ставкою 40 % установлено єдину ставку податку у розмірі 15% (до 2007 року - 13 %).

Закон установлює пільги всім платникам податку (незалежно від розміру одержаного доходу) - у вигляді невключення до об'єкта оподаткування окремих видів доходів (п. 4.3 ст. 4 Закону, надання права на податковий кредит, а для малозабезпечених платників - ще й у вигляді надання податкової соціальної пільги (ст. 6 Закону).

Зокрема, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не підлягає оподаткуванню, сума державної адресної допомога, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів, ПФУ та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом, сума пенсій, отримуваних платником податку з ПФУ чи бюджету згідно із законом.

Платники податку, які протягом податкового року, зокрема 2004 р., мали витрати, зазначені у ст. 5 Закону, мають право на одержання з бюджету податкового кредиту.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як зарплата виключно за одним місцем його нарахування (виплати), якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. У 2004 році ця сума становить 510 грн. (365 грн. х 1,4) на місяць.

Відповідно до ст.6 Закону ця пільга встановлюється залежно від категорій платників податку у розмірах 100 %, 150 % та 200 % від мінімальної зарплати (на 1 січня 2004 року мінімальна зарплата становила 205 грн.).