ДПАУ розглянула лист і повідомляє.

Особисті майнові та немайнові відносини (цивільні відносини) регулюються цивільним законодавством. Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року N 435-IV (далі - ЦКУ), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положення ЦКУ застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦКУ, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з нормами ЦКУ (глава 90) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до Декрету КМУ від 21 січня 1993 р. N 7-93 "Про державне мито" за нотаріальне посвідчення державним нотаріусом договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, а також за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, справляється державне мито за відповідною ставкою, визначеною у п. 3 ст. 3 цього Декрету.

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.

Згідно зі ст. 334 (глава 24) ЦКУ право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.

Право власності на нерухоме майно (нерухомість), і, зокрема, спадкове майно, підлягає державній реєстрації (ст. 182 ЦКУ. Отже, право власності у набувача на таке майно виникає з моменту державної реєстрації.

Як видно з листа, у жовтні 2004 року між онуком і бабусею укладено та нотаріально посвідчено спадковий договір, згідно з умовами якого квартира переходить у власність онука після її смерті. За нотаріальне посвідчення цього договору повинно було сплачуватися державне мито згідно з положеннями названого вище Декрету.