ДПАУ розглянула листа щодо визначення змісту терміна "заробітна плата", що застосовується Законом України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), та щодо заповнення форми N 1 ДФ та повідомляє.

Згідно із п. 1.3 ст. 1 Закону заробітна плата - це дохід, нарахований (виплачений, наданий) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом. Також для цілей застосування Закону під терміном "заробітна плата" розуміються й інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із Законом (п.1.1 ст. 1 Закону).

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону визначено, що доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата за своєю структурою складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

До фонду оплати праці згідно із Інструкцією зі статистики заробітної плати, розробленою відповідно до положень Закону України "Про оплату праці" та затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. N 5 (далі - Інструкція), включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.