На виконання доручення ДПА України N 17787/7/17-3117 від 15.09.2004 р. Державна податкова адміністрація у м. Києві розглянула лист редакції бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит" і повідомляє.

Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 р. N 889-IV (далі - Закон) набрав чинності з 1 січня 2004 року, і його положення застосовуються до доходів платника цього податку, одержаних ним у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (п. 1.2 ст. 1 Закону).

Згідно із Законом додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

До загального річного оподатковуваного доходу включаються суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування), проводиться відповідно до статті 14 Закону, пунктом 14.1 якої визначено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини, тобто згідно зі статтею 13 Закону.