Державна податкова адміністрація України розглянула лист редакції газети "Все про бухгалтерський облік" від 30.09.2004 N 381 щодо правомірності застосування норми абзацу 3 пункту 4.7 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" на операції з придбання товарів платниками ПДВ за дорученням фізичної особи, не зареєстрованої як суб'єкт підприємницької діяльності, та повідомляє наступне.

Пунктом 4.7 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено порядок оподаткування ПДВ операцій цивільно-правового характеру з поставки товарів, надання послуг у межах договорів комісії, поруки, доручення, інших договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари (роботи, послуги).

Порядок оподаткування ПДВ поставок товарів та надання робіт, послуг, що не належать до продажу, має певні відмінності від оподаткування податком на додану вартість операцій, які передбачають передачу права власності на товари (роботи, послуги). Так, відповідно до абзацу третього пункту 4.7 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі здійснення платником ПДВ (далі - повіреним) діяльності з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.