Державна податкова адміністрація України щодо порядку оподаткування доходів російського резидента у вигляді роялті за невиключні права на ретрансляцію телеканалу на території України та віднесення до відповідної групи основних фондів мереж для передачі відеозображення підприємствами, що надають послуги кабельного телебачення, повідомляє.

1. Щодо питання оподаткування роялті, сплачуваних резидентом України резиденту Російської Федерації за невиключні права на ретрансляцію телеканалу на території України

Згідно з п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР із внесеними змінами і доповненнями (далі - Закон) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності під доходами слід розуміти, зокрема, роялті (абзац в) п. 13.1 ст. 13 Закону. Оподаткування таких доходів здійснюється згідно з правилами, встановленими п. 13.2 ст. 13 Закону, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п. 1 і 2 ст. 12 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (далі - Угода), яка набула чинності 03.08.99 р., обидві договірні держави - і країна, що є джерелом доходу, і країна, резидентом якої є особа, що одержує роялті, мають право оподатковувати такий вид доходу. Положення вказаних пунктів Угоди не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування одержаного доходу у вигляді роялті.

Так, положення п. 1 ст. 12 Угоди підтверджують право країни-резиденції на оподаткування роялті, що виникають в одній договірній державі і сплачуються резиденту другої договірної держави, якщо такий резидент має фактичне право на ці роялті. Відповідно до положень п. 2 ст. 12 Угоди країна, в якій виникають роялті, також має право на оподаткування таких роялті, але це право обмежується ставкою 10% загальної суми роялті.