Державна податкова адміністрація України щодо окремих питань податкового обліку податку з прибутку підприємств повідомляє.

Пунктом 2 ст. 305 Господарського кодексу встановлено, що у частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Відповідно до статті 1000 глави 68 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно із ст. 1002 глави 68 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому якщо в договорі доручення не визначено розмір плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Для відображення в податковому обліку з податку на прибуток вищезазначеної операції слід керуватися п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".