ДПА України розглянула питання, викладені у листі, і повідомляє.

Декретом КМУ від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", зі змінами та доповненнями, внесеними, зокрема, Законом України від 13.02.98 р. N 129/98-ВР (далі - Декрет), установлено (ст.14), що фізособа - суб'єкт підприємницької діяльності при провадженні діяльності з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках, сплачуючи згідно з чинним законодавством ринковий збір, має право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту при додержанні відповідних умов, а саме: кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником фіксованого патенту, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти; валовий доход такої фізособи від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч нмдг (119000 грн.).

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн. та більше ніж 100 грн. за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

У разі коли платник фіксованого податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницької діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку, установлений місцевою радою для самостійного здійснення ним підприємницької діяльності, збільшується для такого платника на 50% за кожну особу, оскільки збільшується саме база оподаткування для такого платника.

Платником фіксованого податку є фізособа - суб'єкт підприємницької діяльності. Особи, які перебувають з платником фіксованого податку в трудових відносинах, отримують від нього відповідну винагороду (зарплату) за виконану роботу, яка є об'єктом оподаткування, і кількість найманих осіб лише впливає на розмір фіксованого податку, який сплачує ця фізособа - суб'єкт підприємницької діяльності з доходів, одержаних як самостійно, так і за допомогою найманих осіб.

Трудові відносини громадян регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативними актами з цього питання.

Укладання фізособами - суб'єктами підприємницької діяльності договорів з громадянами на використання їх праці для здійснення підприємницької діяльності встановлено Законом України від 07.02.91 р. N 698-XII "Про підприємництво" (ст.9). Укладання з громадянином трудового договору (контракту, угоди) на використання його праці зобов'язує підприємця забезпечувати умови та охорону праці, її оплату не нижче встановленого в державі мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст.48 Кодексу законів про працю України з урахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.99 р. N 1356-XIV "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України", фізособи, поряд з підприємствами, установами, організаціями, мають право ведення трудових книжок на всіх працюючих у нього понад п'ять днів працівників.