Законом України під 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) передбачено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші, прирівняні до неї відповідно до законодавства, виплати, компенсації та відшкодування) виключно за одним місцем його нарахування (виплати) (ст. 6 Закону).

Ця пільга встановлюється залежно від категорій платників у розмірах 100, 150 та 200 відсотків від мінімальної заробітної плати та застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. З 1 січня 2004 р. розмір такого доходу становить 510 грн. (365 грн. х 1,4) на місяць.

Згідно із Законом платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги у розрахунку на кожну дитину. У 2004 р. це становить 92 грн. 25 коп. (61 грн. 50 коп. х 150%), помножених на кількість дітей (пп.6.1.2 п.6.1 ст. 6 Закону).

Згідно з п. 12 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2035, платник податку вважається самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником), якщо на момент застосування працедавцем пільги, визначеної частиною "а" пп.6.1.2 п.6.1 ст. 6 Закону, має на утриманні дітей віком до 18 років та не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.