1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
15.04.2004 N 6575/7/10-1117/1036
Про надання роз'яснення
У зв'язку з численними запитами органів державної податкової служби щодо визначення розміру адміністративних штрафів згідно з п.22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) Державна податкова адміністрація України повідомляє таке.
Пунктом 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби надано право накладати адміністративні штрафи за порушення, передбачені цим пунктом, розмір яких визначено в неоподатковуваних мінімумах.
Відповідно до п.22.5 ст. 22 Закону якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.6.1.1 п.6.1 ст. 6 Закону для відповідного року (з урахуванням положень п.22.4 цієї статті).
Кваліфікація злочинів (згідно з визначенням, наведеним в Юридичній енциклопедії (Київ, видавництво "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2001 р.) - це визначення конкретної суті, якості певного суспільно небезпечного діяння, його фактичних об'єктивних і суб'єктивних ознак, установлення їх тотожності юридичним об'єктивним та суб'єктивним ознакам певного складу злочину. Оскільки будь-який склад злочину містить обов'язкові елементи (об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону), то кваліфікація саме і полягає у встановлені таких фактичних ознак, які б точно відповідали елементам конкретного злочину.
Кваліфікація злочину є логічною послідовністю діяльності правоохоронних органів, логічним процесом пізнання, що характеризується такими основними етапами:
по-перше, виявлення фактів об'єктивних та суб'єктивних ознак вчиненого суспільно небезпечного діяння як конкретного соціального явища, аналіз їх змісту;
по-друге, вибір конкретної кримінально-правової норми, яка передбачає таке діяння, усвідомлення і правильне тлумачення закріплених у законі юридичних об'єктивних і суб'єктивних ознак;

................
Перейти до повного тексту