ДПАУ розглянула лист та повідомляє.

1. Відповідно до п.1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до безповоротної фінансової допомоги належить сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Підпунктом 4.1.6 ст. 4 Закону встановлено, що валовий дохід включає дохід у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді.

Таким чином, у разі закінчення строку позовної давності щодо кредиторської заборгованості ВАТ перед продавцями природного газу валовий дохід зазначеного підприємства збільшується на суму цієї заборгованості.

Відповідно до наказу Мінекономіки України від 31.10.97 р. N 121 у 1997-1998 роках ціни на природний газ встановлювались у доларах США, а розрахунки за природний газ повинні здійснюватись споживачами в національній валюті за ціною, встановленою в доларах США і перерахованою за офіційним курсом НБУ на день зарахування коштів на рахунок постачальника газу.

Наказ Мінекономіки від 31.10.97 р. N 121 втратив чинність з прийняттям наказу Мінекономіки від 15.12.98 р. N 161.

Постанова КМУ від 18.12.98 р. N 1998 "Про удосконалення порядку формування цін" набула чинності з моменту її прийняття, норми цієї постанови зворотної сили не мають. Тобто розрахунки за продукцію і послуги, куповані та отримані до набуття чинності вищезгаданою постановою, здійснюються в порядку, який існував до прийняття цієї постанови.

Отже, дія постанови КМУ від 18.12.98 р. N 1998 "Про удосконалення порядку формування цін" не поширюється на перерахунок заборгованості за спожитий, але не сплачений природний газ.

Перерахунок боргових зобов'язань за спожитий, але не сплачений природний газ повинен здійснюватися відповідно до умов договору між постачальником газу і споживачем та згідно з порядком розрахунків, який діяв на момент їх виникнення.

Таким чином, при визначенні заборгованості за спожитий, але не сплачений природний газ за договорами, укладеними до 18.12.98 р., що залишилася непогашеною станом на 18.12.98 р., ВАТ слід виходити з ціни за газ у гривнях, яка склалася на дату поставки. Саме цю суму заборгованості за природний газ, якщо її строк позовної давності минув, підприємство зобов'язано включити до валового доходу, як безповоротну фінансову допомогу.

Аналогічно, сума дебіторської заборгованості підприємства, що виникла в зв'язку з продажем газу і за якою минув строк позовної давності, включається до складу валових витрат на підставі підпункту 5.2.8 п.5.2 ст. 5 Закону виходячи із ціни газу, що склалася на дату поставки.