ДПАУ розглянула звернення АТ про надання роз'яснень щодо порядку списання безнадійної дебіторської заборгованості і повідомляє.

Віднесення до складу валових витрат сум дебіторської заборгованості, що виникла з 01.07.97 р. (з дня набрання чинності Законом України від 22.05.97 р. N 283/97 "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) і щодо якої закінчився строк позовної давності, регулюється підпунктом 5.2.8 ст. 5 Закону, яким передбачено віднесення до складу валових витрат сум безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.

При цьому п.12.1 ст. 12 Закону передбачений порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості, який передбачає здійснення кредитором відповідної претензійно-позовної роботи щодо дебіторів (покупців), які затримують без погодження з таким платником податку оплату вартості придбаних (отриманих) товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищенаведене, якщо АТ здійснювало заходи, передбачені п.12.1 ст. 12 Закону, щодо врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості і зазначені заходи не призвели до погашення (стягнення) сум таких боргів, то зазначена сума дебіторської заборгованості, стосовно якої закінчився строк позовної давності, включається до складу валових витрат такого кредитора та відображається в рядку 04.12 декларації з податку на прибуток підприємства.

У разі коли подання кредитором відповідних заяв до суду унеможливлюється обмеженнями, встановленими п.2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", або якщо дебітор не відноситься до категорії СПД, то суми відповідної дебіторської заборгованості, стосовно якої закінчився строк позовної давності, включаються до валових витрат кредитора незалежно від здійснення ним заходів, передбачених п.12.1 ст. 12 Закону.