ДПАУ розглянула наведене у листі питання щодо оподаткування вартості частки у статутному фонді засновника господарського товариства, що передається новому співзасновнику, і повідомляє.

Згідно із Законом України "Про господарські товариства" (ст. 12) власником майна, переданого товариству його засновниками і учасниками у власність, продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом, є товариство.

Грошові кошти та майно, що належить товариству, підлягає розподілу між його засновниками і учасниками при ліквідації товариства (ст. 21) і при виході з товариства його учасників.

Відповідно до Декрету КМУ від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", який був чинним до 01.01.2004 р. (пп. "з" п. 1 ст. 5), до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми доходів, одержані від відчуження громадянами акцій та інших корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні сертифікати, а також в межах їх пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними ст. 25 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах (Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств") .

Оподаткуванню підлягає прибуток, одержаний громадянином при здійсненні операцій купівлі-продажу корпоративних прав та визначених законом цінних паперів, крім набутих у випадках, визначених пп. "з" п. 1 ст. 5 Декрету, тобто різниця між доходом, отриманим від продажу таких корпоративних прав протягом звітного року та документально підтвердженими витратами на їх придбання, понесеними громадянином протягом звітного року або попередніх звітних років.