Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 30.04.93 N 43-93 "Про внесення змін і доповнень до деяких декретів Кабінету Міністрів України про податки" з урахуванням доповнень, які внесені Законом України від 19.11.93 р. N 3627-12 "Про внесення змін і доповнень до декретів Кабінету Міністрів України про податок на добавлену вартість", з 03.12.93 р. від обкладання податком на добавлену вартість звільняється підготовка та перепідготовка кадрів (незалежно від джерел фінансування), що дуже важливо в умовах нинішнього безробіття.

Згідно зі статтею 16 Закону Української РСР від 23.05.91 р. N 1060-12 "Про освіту" навчально-виховні заклади створюються державними, кооперативними, громадськими організаціями, підприємствами, установами, приватними особами відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у них і при наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів.

Структуру освіти визначено у статті 25 вищевказаного Закону.

До складових частин структури освіти, в яких може здійснюватися підготовка і перепідготовка кадрів, відносяться:

1. Професійна освіта.

2. Вища освіта.

3. Підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів.

Визначення професійної освіти та перелік професійних навчально-виховних закладів наведено у статтях 31, 32 вищевказаного Закону.

Професійна освіта забезпечує здобуття громадянами робітничої професії відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей, підвищення їх виробничої кваліфікації, перепідготовку.

Професійна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти, а також на базі освіти в обсязі основної та спеціальної школи.

Професійними навчально-виховними закладами є:

- професійно-технічне училище;

- професійні училища різних рівнів.

Професійні навчально-виховні заклади можуть мати денні, вечірні відділення, входити до різних типів комплексів, об'єднань (професійно-технічне училище-радгосп, професійно-технічне училище-завод тощо).

Професійні навчально-виховні заклади здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним замовленням, а також за договорами з підприємствами, установами, організаціями, окремими громадянами.

Професійні навчально-виховні заклади можуть мати одне або декілька базових підприємств (об'єднань, організацій), для яких вони готують робітничі кадри і відносини з якими регулюються на основі договорів.

Учні державних професійних навчально-виховних закладів з терміном навчання десять і більше місяців перебувають на повному утриманні держави.

Випускникам професійно-технічного училища та інших професійних училищ різних рівнів присвоюється робітнича професія певної кваліфікації відповідно до набутої освіти, кваліфікаційних умінь і навичок.

Громадяни можуть також одержати робітничу професію, підвищити кваліфікацію, пройти перепідготовку на навчально-курсових комбінатах, курсах професійного навчання робітників на виробництві.

Тому послуги по наданню професійної освіти будуть звільнятися від обкладання податком на добавлену вартість за таких умов:

а) виконання вимог відповідно до Закону Української РСР від 23.05.91 р. N 1060-12 "Про освіту", що були наведені вище;

б) наявності спеціальних дозволів (ліцензій) у відповідних випадках Міністерства освіти України або уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.94 р. N 228 "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів" навчально-виховні заклади незалежно від їх належності можуть розпочинати діяльність, пов'язану з наданням послуг для одержання загальної та професійної освіти, підготовкою спеціалістів різних рівнів кваліфікації, лише після отримання спеціальних дозволів (ліцензій). Порядок видачі, розмір плати за видачу, форма та термін дії спеціальних дозволів (ліцензій) визначено у пунктах 1 (підпункти 23 і 24), 2, 3, 4 Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.94 р. N 316. При цьому навчально-виховні заклади незалежно від форми власності, створені до прийняття цієї постанови (тобто до 05.04.94 р.), могли здійснювати діяльність, пов'язану з наданням послуг для одержання загальної середньої та професійної освіти, підготовкою спеціалістів різних рівнів кваліфікації, без отримання спеціальних дозволів (ліцензій) до 1 липня 1995 року.

Необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.96 р. N 200 "Про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти" внесено зміни до Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.94 N 316, та Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.94 N 228, та затверджено Положення про Державну акредитаційну комісію, Положення про ліцензування закладів освіти, Положення про акредитацію вищих закладів освіти та Положення про атестацію професійно-технічних закладів освіти;

в) наявності або державного замовлення, або договорів з підприємствами, установами, організаціями, окремими громадянами, або замовлення державної служби зайнятості на здійснення підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації громадян;

г) документального підтвердження (наприклад, диплом, свідоцтво) про набуття професії, спеціальності тощо, підвищення кваліфікації, перепідготовку;

д) документального підтвердження про проведення оплати саме за ці послуги (наприклад: у розрахункових документах зазначено "За навчання", "За підготовку спеціаліста", "За перепідготовку", "За послуги по підвищенню кваліфікації");

е) наявності окремого обліку операцій по зазначених послугах при кількох видах діяльності.

Визначення вищої освіти, кваліфікації (спеціальностей) спеціалістів з вищою освітою, наукових ступенів, вчених звань, перелік вищих навчальних закладів та видів їх діяльності наведено у статтях 33-37 вищевказаного Закону.

Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову та загальнокультурну, практичну підготовку, одержання громадянами спеціальності відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, підвищення їх кваліфікації, вдосконалення професійної підготовки, перепідготовку, підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів.