За ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями), який нині регулює оподаткування доходів громадян, у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні (не менш як 183 дні в календарному році), об'єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Під час визначення сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані такими громадянами в натуральній і грошовій формах (національній або іноземній валютах), крім сум виплат, визначених ст. 5 Декрету.

Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено Декретом.

Об'єктом оподаткування в громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є дохід, одержаний з джерел в Україні.

Таким чином, Декретом установлено єдиний принцип оподаткування доходів громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, на основі обчислення прибуткового податку з їхньої сукупної річної суми та однакового підходу до всіх платників під час оподаткування їхніх доходів через механізм застосування неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, диференційованої та прогресивної шкали ставок оподаткування доходів залежно від їхнього рівня. На суму податкового зобов'язання прибуткового податку впливають лише рівень (сума) річного сукупного оподатковуваного доходу і податкова ставка.

Сукупний оподатковуваний дохід, одержаний громадянами в календарному році, та суму податку, що належить сплатити платникові з такого доходу, за вимогами Декрету, визначають:

підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності в разі виплати ними доходів громадянам за місцем основної роботи (ст. 9 Декрету);

податкові органи за місцем проживання громадян за наявності в громадянина джерела одержання доходів іншого (інших), ніж за місцем основної роботи (ст. 12, 14, 18 Декрету).

Прибутковий податок із сукупного місячного (річного) оподатковуваного доходу громадян за місцем їхньої основної роботи обчислюють підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які виплачували протягом року доходи громадянам (найманим працівникам) і володіють повною інформацією про всі виплачені громадянам за місцем основної роботи доходи.

Особливості оподаткування доходів, одержуваних громадянами за місцем основної роботи (служби, навчання), і прирівняних до них доходів викладено в ст. 8 і 9 розділу другого Декрету та п. 8 і 9 Інструкції про прибутковий податок з громадян , розробленої на підставі ст. 23 Декрету N 13-92 та затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. N 12 (зареєстровано в Мін'юсті 09.06.93 р. за N 64), зі змінами і доповненнями, норми якої враховують також інші нормативно-правові акти, що впливають на дохід або інші елементи податкової бази.

Доходами, одержаними громадянами за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини за умов обов'язкового ведення в цьому місці трудової книжки і відрахувань до Фонду соціального страхування.

До сукупного оподатковуваного місячного (річного) доходу включаються доходи, одержані за місцем основної роботи, за виконання трудових обов'язків за трудовим договором (контрактом), у тому числі доходи, одержані за виконання робіт за сумісництвом, за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формах (крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених ст. 5 Декрету та п. 5 Інструкції. Перелік доходів (але не вичерпний), що включаються до сукупного оподатковуваного місячного (річного) доходу, наведено в п. 8.2 Інструкції).

Протягом року податок обчислюють виходячи із суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за основною шкалою ставок, встановленою Указом Президента України від 13.09.94 р. N 519 "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" (у редакції Указу Президента України від 21.11.95 р. N 1082/95) "Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року N 519" з урахуванням Указу Президента України "Про грошову реформу". Сукупний оподатковуваний дохід для обчислення прибуткового податку визначається в цілих гривнях без копійок, соті частини гривні (від 1 коп. до 99 коп. включно) не враховуються, прибутковий податок визначається в гривнях з копійками.

Згідно зі ст. 6 Декрету прибутковий податок із суми місячного сукупного оподатковуваного доходу громадян, які мають право на отримання пільг, обчислюють після виключення розміру цих пільг. Якщо платник має право на отримання кількох пільг, йому надається лише одна (найбільша) за його вибором.

Слід пам'ятати, що місячний сукупний оподатковуваний дохід громадян, які підпадають під чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону (ст. 10), зменшується до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, включаючи вирахування, встановлені п. 1 і 2 ст. 6 Декрету). Розмір неоподатковуваного мінімуму доходу становить 17 грн. на місяць. У громадян, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесених до I та II категорій, місячний сукупний оподатковуваний дохід зменшується до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів, у громадян, віднесених до III і IV категорій, - до п'яти;

у інвалідів з дитинства, інвалідів 1 та 2 груп (включаючи інвалідів 1 та 2 груп по зору), крім тих, які належать до зазначених вище, - до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

у батьків і одного з подружжя військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час виконання службових обов'язків, - до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

сукупний місячний оподатковуваний дохід зменшується до п'яти неоподатковуваних мінімумів також у одного з батьків, який виховує інваліда з дитинства, та в обох батьків, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства, котрі живуть разом з ними і потребують постійного догляду.

Пільги щодо прибуткового податку зазначеним та іншим громадянам, які мають право на них, надаються на підставі відповідних документів. У разі виникнення права на пільгу протягом року пільга надається починаючи з місяця, в якому було подано документи, що є підставою для її одержання.

У разі несвоєчасного подання документів з поважних причин пільга надається з місяця виникнення такого права за рішенням власника або уповноваженого ним органу або керівника податкового органу, але не раніше від початку календарного року. Цей порядок зберігається під час остаточного розрахунку прибуткового податку за відповідний період календарного року.

Після закінчення календарного року підприємства, установи, організації, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які провадили протягом 2002 р. виплати доходів громадянам за місцем їхньої основної роботи, зобов'язані до 1 березня 2003 р. провести перерахунок прибуткового податку за сукупним річним оподатковуваним доходом, а в терміни, визначені законом (протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року), подати до податкової інспекції (за місцем державної реєстрації) звіт про закінчення річних перерахунків відповідно до штатної чисельності.

Підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності результати такого перерахунку оформляють довідкою (форма N 3), що зберігається на підприємстві. Ця довідка видається працівникам за їхньою вимогою, а податковим органам - за їхнім офіційним письмовим запитом.

Прибутковий податок із сукупного річного оподатковуваного доходу визначається із середньомісячного доходу з урахуванням сплаченого (утриманого) протягом року податку із місячного доходу, якщо на підприємстві нарахування і утримання податку не провадилось наростаючим підсумком з початку року. Розрахунок роблять у такому порядку:

визначають суму річного сукупного оподатковуваного доходу; середньомісячний дохід (діленням суми річного сукупного оподатковуваного доходу на 12);

визначають суму прибуткового податку із середньомісячного оподатковуваного доходу за чинною шкалою ставок оподаткування з урахуванням у відповідних випадках пільг щодо прибуткового податку.

Розмір прибуткового податку, що підлягає утриманню і перерахуванню до бюджету з доходів громадян, одержаних ними за рік за місцем основної роботи (служби, навчання), визначається множенням суми прибуткового податку із середньомісячного оподатковуваного доходу на 12 місяців.

Якщо протягом календарного року за місцем основної роботи прибуткового податку було утримано більше, ніж визначено річним перерахунком, зайво утримана сума податку повертається працівнику, а якщо було утримано прибуткового податку менше, ніж визначено перерахунком, - доутримується. Зайво утриману суму податку може бути враховано під час оподаткування доходів таких працівників за їхньою згодою (заявою) в січні та протягом інших місяців 2003 р., якщо сума податку значна.

Якщо протягом звітного календарного року громадяни змінили основне місце роботи, річний перерахунок податку таким громадянам робить підприємство, на якому наприкінці календарного року вони мали основне місце роботи, з урахуванням даних про одержані ними доходи і утримані суми прибуткового податку за попереднім (попередніми) місцем (місцями) роботи на підставі поданої ними довідки (довідок) за формою N 3. У разі неподання такими громадянами до бухгалтерії за новим місцем роботи довідки за формою N 3 річну суму належного до сплати прибуткового податку обчислюють виходячи з кількості відпрацьованих на цьому підприємстві місяців.

У разі звільнення громадян протягом 2002 р. з основного місця роботи (служби, навчання) (там, де велась трудова книжка) бухгалтерія такого підприємства, установи, організації зобов'язана зробити остаточний розрахунок (перерахунок) прибуткового податку за відпрацьований період і видати громадянинові довідку за формою N 3 про суми нарахованого сукупного доходу за відпрацьований період та утриману суму податку, тобто провести остаточний перерахунок податку, виходячи з кількості місяців, відпрацьованих працівником на цьому підприємстві до звільнення, відповідно до порядку проведення остаточного річного перерахунку прибуткового податку за місцем основної роботи, визначеного п. 9 Інструкції.

Громадянин, у свою чергу, в разі влаштування протягом цього самого року на іншу роботу (постійну, тимчасову) зобов'язаний подати цю довідку до бухгалтерії за новим основним місцем роботи, оскільки після закінчення календарного року сукупний річний дохід перераховують за новим основним місцем роботи (служби, навчання) з урахуванням одержаних доходів і утриманого податку за попереднім (попередніми) місцем (місцями) роботи.

Наведемо приклади перерахунку прибуткового податку працівнику за основним місцем роботи в різних варіантах та яка різниця існує під час обчислення податку щомісяця і наростаючим підсумком.

Приклад 1. Робітник працював на підприємстві протягом 2002 р. і одержував щомісяця різні суми доходів. Сукупний оподатковуваний дохід робітника за рік становив 2930 грн., з якого утримано 458 грн. 25 коп. прибуткового податку.

Перерахунок прибуткового податку роблять так.

1. Із суми сукупного оподатковуваного річного доходу обчислюється середньомісячний оподатковуваний дохід працівника:

де 2930 грн. - сукупний річний дохід;

12 - відпрацьовані місяці.

2. За ставками шкали оподаткування визначається прибутковий податок із середньомісячного доходу:

3. Визначається сума прибуткового податку, що підлягає утриманню за рік:

За результатом річного перерахунку робітнику потрібно повернути суму зайво утриманого протягом року прибуткового податку:

Приклад 2. Робітник працював на підприємстві упродовж року. В серпні він оформив інвалідність II групи і має право на пільгу щодо прибуткового податку в розмірі до п'яти неоподатковуваних мінімумів згідно з п. 4 ст. 6 Декрету.

Отже, загальний дохід працівника за рік становив 2770 грн., з якого утримано 319 грн. 50 коп. прибуткового податку.

Для перерахунку прибуткового податку із розрахунку сукупного оподатковуваного доходу працівника за рік із одержаної суми доходу працівника вираховується сума пільг щодо прибуткового податку, на які він має право:

де 2770 грн. - сукупний річний дохід;

17 грн. - розмір неоподатковуваного мінімуму;

4 - кількість неоподатковуваних мінімумів на місяць, на які зменшується оподатковуваний дохід працівника згідно з пільгою (ще один мінімум (п'ятий) закладено до шкали ставок оподаткування);

5 - кількість місяців, у яких працівник мав право на пільгу (з серпня до грудня 2002 р.).

Наступний етап - обчислення середньомісячного оподатковуваного доходу працівника:

Потім за ставками шкали оподаткування визначається прибутковий податок із середньомісячного доходу:

Далі розраховується сума прибуткового податку, що підлягає утриманню з працівника за 2002 р.:

За результатом річного перерахунку працівникові потрібно повернути 8 грн. 10 коп. (319 грн. 50 коп. - 311 грн. 40 коп.) зайво утриманого протягом 2002 р. прибуткового податку.

Приклад 3. Громадянка влаштувалася на роботу з 1 липня 2002 р. з оформленням трудової книжки. До цього часу вона не працювала і довідки за формою N 3 до бухгалтерії не подавала. Має трирічну дитину, тому згідно з п. 2 ст. 6 Декрету має право на пільгу щодо прибуткового податку в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму на місяць, якщо місячний сукупний оподатковуваний дохід не перевищує розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат, тобто в I півріччі - 1400, у II - 1650 грн. (з 1 січня 2002 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 140 грн. на місяць, а з 1 липня 2002 р. - 165 грн. відповідно до Закону України від 13.12.2001 р. N 2896-III).