Державна податкова адміністрація України у зв'язку з набранням чинності Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині визначення термінів подання звітності і сплати місцевих, ресурсних і рентних платежів просить надати роз'яснення стосовно форми податкових декларацій, термінів їх подання і термінів сплати місцевих податків і зборів, ресурсних і рентних платежів.

1. Форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним податковим органом, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) (пп."з" пп.4.4.2 Закону).

Тому вважаємо, що податкові декларації та розрахунки повинні подаватися платниками до податкових органів за формами, визначеними центральним податковим органом. Тобто форма податкової декларації (розрахунку) затверджується наказом ДПА України, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.

2. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки та за формою, які встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п.1.11 Закону).

Відповідно до статті 14 Закону України "Про плату за землю" юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідному податковому органу. Сплачується цей податок щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним. Тобто звітним періодом для плати за землю є місяць.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" платники цього податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Сплачується цей податок щомісяця до 20 числа наступного місяця. Тобто звітним періодом для фіксованого сільськогосподарського податку є місяць.

Відповідно до пункту 6 Порядку справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1682, платники складають і подають щороку до 1 лютого органам державної податкової служби розрахунок плати. У разі зміни об'єкта справляння плати платники подають уточнений розрахунок плати до 15 числа місяця, що настає за кварталом, в якому виникла зміна. Вноситься ця плата щоквартально до 20 числа місяця, що настає за кварталом. Тобто звітним періодом для плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є квартал.

Доцільність подання розрахунку з плати за землю, фіксованого сільськогосподарського податку, плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, одноразово на початку року і на весь поточний рік грунтується на тому, що перелічені платежі мають стабільний наперед відомий об'єкт оподаткування, який практично ніколи не змінюється протягом року. У зв'язку з цим Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України прийнято логічно обгрунтоване рішення визначати розмір податкового зобов'язання один раз на поточний рік. Одночасно, з метою забезпечення рівномірності наповнення бюджетів законодавством встановлена щомісячна і щоквартальна сплата перелічених платежів.

З іншого боку, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами України (п.1.2 Закону). Тобто визначена платниками річна сума платежу з розбивкою по місяцях у поданій наперед декларації є податковим зобов'язанням, на яку може нараховуватися пеня у разі його несвоєчасного погашення.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання (п.1.4 Закону).

При самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (пп."а" пп.16.1.2).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (пп.5.3.1).

Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.4.1.4).

Таким чином, податковим (звітним) періодом для плати за землю і фіксованого сільськогосподарського податку є місяць, а для плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, - квартал. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановив граничні терміни подання щомісячних (квартальних) декларацій, а також відповідальність за їх неподання. Проте щомісячне (щоквартальне) подання декларацій з цих платежів визначається недоцільним як для платників, так і для податкових органів.