На виконання доручень Комітетів Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин від 18.04.2002 р. N 06/16-70 та з питань фінансів і банківської діяльності від 19.04.2002 р. N 06-10/200 Державна податкова адміністрація України роз'яснює окремі норми застосування п. 14.3 ст. 14 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон).

Відповідно до п. 14.3 ст. 14 Закону у разі продажу товарів, безпосередньо пов'язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, виробникам такої сільськогосподарської продукції на умовах товарного кредиту валові доходи кредитора збільшуються у податковому періоді, на який відповідно до умов такого кредитного договору припадає строк здійснення розрахунків з позичальником.

Згідно з п. 1.11.2 ст. 1 Закону товарний кредит - це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

При цьому слід зазначити, що п. 14.3 ст. 14 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить будь-яких обмежень щодо особи, яка може виступати у ролі кредитора для цілей цього пункту.