Державна податкова адміністрація України розглянула лист Д. Погорєлова (смт Голованівськ, Кіровоградська обл.) щодо неприйняття віруючими ідентифікаційних номерів.

Насамперед зазначимо, що проти ідентифікаційних номерів, запроваджених в Україні, виступають представники лише однієї конфесії - Української Православної Церкви Московського патріархату. Наведемо витяг з Підсумкового документа VII пленуму Синодальної богословської комісії Російської Православної Церкви, що відбувся 19-20 лютого 2001 року в Московській духовній академії за участю архієреїв, які представляли православні церкви чотирьох країн - Росії, України, Білорусі та Молдови.

Прийняття чи неприйняття індивідуальних номерів не є питанням віросповідання чи гріховним вчинком. Це справа особистого вибору, яка не має релігійного значення. Хвилювання, що виникли в церковному середовищі під час дискусії про ідентифікаційні номери (ІН), свідчать про необхідність виправлення недоліків, які існують в цьому середовищі. Не засуджуючи людей, що відмовилися прийняти ІН, потрібно висловити тривогу за духовний стан тих з них, хто вихваляється своєю відмовою, засуджуючи тих, які не наслідували їхній приклад.

Варто зазначити, що порушене Державною податковою адміністрацією України ще у 1999 році питання щодо внесення змін до Положення та Розробки Порядку внесення відміток в паспорти фізичних осіб не знайшло підтримки глави Української Православної Церкви Московського патріархату Блаженнішого Володимира, який заперечував проти внесення відміток в паспорти.

Однозначно ідентифікувати особу за прізвищем, іменем, по батькові та за серійним номером паспорта неможливо тому, що використання таких реквізитів не лише збільшить обсяги інформації, а й, враховуючи те, що отримати кілька паспортів не є проблемою, призведе до помилок при ідентифікації особи в інформаційних системах. Інша річ, коли є один цифровий особистий (ідентифікаційний) номер.