Відповідно до підпункту 8.1.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування. Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:

капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 статті 8, включаючи орендовані:

капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2 і 3 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 статті 8, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.97 N 507 затверджено класифікацію основних фондів.

Таким чином, для вирішення питання щодо віднесення окремого виду капітальних активів банку до основних фондів виробничого або невиробничого призначення слід керуватися підпунктами 8.1.4 та 8.2.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та вищевказаним наказом Держкомстандарту.