Згідно із статтею 17 Закону України від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР "Про систему оподаткування" сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим та іншими законами України.

Статтею 15 вказаного Закону визначено, що місцевий збір - це збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг. Пунктом 3 зазначеної статті передбачено, що місцеві податки й збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України. При цьому збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі є обов'язковим.

Порядок справляння місцевих податків і зборів визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року N 56-93 "Про місцеві податки і збори". Відповідно до статті 17 цього Декрету збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції. А статтею 18 визначено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах встановлених граничних розмірів ставок.

Статтею 24 Декрету визначено, що він набирає чинності з дня його опублікування. Декрет був опублікований у "Відомостях Верховної Ради України" за 1993 р. N 30, і відповідно набрав чинності з 05.06.93 р. Тобто документи, які надають право на створення об'єкта торгівлі, повинні бути датовані не пізніше 04.06.93 р.