Податок на додану вартість на території України запроваджено з 1992 року. За своєю природою зазначений податок фактично є податком на споживача, який, споживаючи товари (роботи, послуги), оплачує їх вартість. Тобто фізична особа, споживаючи електроенергію чи інші послуги або товари, компенсує їх вартість за цінами з урахуванням податку на додану вартість, однак це не свідчить про те, що така особа є платником податку, оскільки платником податку, тобто особою, що здійснює розрахунки з бюджетом, є суб'єкти підприємницької діяльності, а також фізичні особи, які здійснюють діяльність, що належить до підприємницької. Такі особи, здійснюючи операції з продажу товарів (робіт, послуг) повинні утримати з споживачів таких товарів (робіт, послуг) не тільки їх вартість, а й податок на додану вартість, який обов'язково ними вноситься до бюджету.

З 1 січня 2000 року Законом України від 03.12.99 N 1274-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" при здійсненні операцій з продажу енергоносіїв, у тому числі електроенергії, замість застосування нульової встановлена повна у розмірі 20 відсотків ставка оподаткування податком на додану вартість.

Одночасно повідомляємо, що на виконання статті 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 надано Національній комісії регулювання електроенергетики право повноважень щодо регулювання тарифів на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб. Нині зазначені тарифи, затверджені постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 "Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам", яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.03.99 за N 151/3444.