Відповідно до п. п. 6.2.4 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. N 168/97-ВР, в разі, коли фірма не здійснює самостійно перевезень, а укладає договір (договір-доручення) на перевезення вантажу за межі митного кордону України, тобто фірма надає послуги на митній території України і за такі послуги утримує винагороду та оплачує вартість транспортних послуг коштами, що надійшли від довірителя, то зазначені послуги оподатковуються за ставкою 20 відсотків, при цьому базою оподаткування після розрахунків з учасниками транспортного процесу є компенсація за надані послуги.

У зв'язку з тим, що об'єктом оподаткування у повіреного є сума компенсації (винагорода), то саме ця сума включається до першого розділу "Податкові зобов'язання" загальної декларації з податку на додану вартість.

Згідно з вимогами, передбаченими п. п. 4.7 статті 4 вищезазначеного Закону, в разі, коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання послуг за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), то датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів на користь продавця таких послуг, а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передачі результатів послуг довірителю.