ДПА України розглянула лист щодо правомірності віднесення до складу валових витрат банку сум дебіторської заборгованості, що виникла в результаті крадіжки готівки з каси банку та крадіжки коштів клієнтів з їх рахунків при здійсненні банком господарської діяльності, і повідомляє.

Підпунктом 5.2.8 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97 р. (із внесеними змінами та доповненнями) передбачено, що до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм ст.12 цього Закону.

Відповідно до пп.12.2.1 вказаного Закону будь-який банк, а також будь-яка небанківська фінансова установа, створена згідно з нормами відповідних законів, крім страхових компаній (далі - фінансові установи), зобов'язані створювати страховий резерв для відшкодування можливих витрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів та інших активних операцій, які відносяться до їх господарської діяльності згідно з законодавством.