Господарська операція, при якій проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) здійснюється у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), відповідно до пункту 1.19 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є бартерною (товарообмінною) операцією.

Для товарообмінних (бартерних) операцій датою збільшення валових витрат платника податку, відповідно до підпункту 11.2.3 ст.11 вищевказаного Закону, є дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що здійснюється після першої операції, визначеної згідно з підпунктом 11.3.4 ст.11 Закону.

Підпунктом 11.3.4 ст.11 встановлено, що датою збільшення валового доходу у разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку;

або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи викладене, при визначенні податкових зобов'язань у зв'язку з переведенням боргу слід керуватися підпунктом 11.3.4 ст.11 (для визначення валових доходів) та підпунктом 11.2.3 ст.11 (для визначення валових витрат).

Тобто у разі укладення угоди про переведення боргу відповідно до вимог, встановлених Цивільним кодексом України, у випадку, коли поставка сировини (заключна операція) здійснюється постачальником підприємству, що вже раніше здійснило фактичну оплату боргу цього постачальника перед третьою особою (перша операція), дата відвантаження сировини буде вважатися датою збільшення валових витрат підприємства-постачальника.