Статтею 10 Закону України від 18.09.91 N 1560-XII "Про інвестиційну діяльність" визначено, що інвестиційна діяльність може здійснюватися за рахунок:

власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);

позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);

залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

бюджетних інвестиційних асигнувань;

безплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

Враховуючи викладене, інвестор-резидент може здійснювати інвестиційну діяльність лише за рахунок вищезазначених джерел, тому вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що відвантажені підприємству-емітенту в рахунок прямої інвестиції, не включається до валових витрат інвестора. При цьому вартість відвантажених як прямих інвестицій товарно-матеріальних цінностей не включається також і до валового доходу інвестора.

Щодо оподаткування прибутку підприємства-емітента при здійсненні зазначеної операції, то відповідно до підпункту 4.2.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми грошових коштів або вартість майна, що надходять платнику податку як прямі інвестиції або реінвестиції в корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, не включаються до складу валового доходу.

При цьому підпунктом 1.28.2 статті 1 цього Закону визначено, що пряма інвестиція - це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.