ДПА України розглянула лист ВАТ і повідомляє.

Керуючись Законом України від 16.04.91 р. N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність", ВАТ надає транспортно-експедиційні послуги у ЗЕД. Для здійснення експортних операцій використовує транспортні засоби (автомобілі і напівпричепи), які надійшли до підприємства на умовах фінлізингу від нерезидента.

Враховуючи те, що право власності на ці транспортні засоби не перейшло до ВАТ, можна вважати, що витрати на автомобілі, понесені експедиторами-нерезидентами у вигляді ремонтів, технічного обслуговування, оплати лізингу, видачі авансів водіям ВАТ, проводилися за межами митної території України для потреб нерезидента між ВАТ (перевізником) і експедиторами (нерезидентами). Такі відносини не передбачають проведення розрахунків через уповноважені банки і до зазначених операцій не застосовуються вимоги, викладені в ст. 7 та 16 Декрету КМУ від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Оскільки передача права власності на отримані послуги неможлива, тому що транспортні засоби належать лізингодавцю і відповідно до Закону України від 16.12.97 р. N 723/97-ВР "Про лізинг" майно є його власністю, а не власністю підприємства (лізингоотримувача), то витрати, понесені за межами митної території України, підпадають також під дію вищевказаного Закону.

Витрати на ремонти, технічне обслуговування, сплату дорожніх зборів, стоянки, які здійснюються нерезидентами за межами митної території України, розглядаються як плата за послуги, що надаються за межами митної території нерезиденту України для його власного використання та споживання також за межами митної території України.

Утримання нерезидентом суми витрат на ці послуги із оплати за транспортні послуги за договором не може розглядатися як ненадходження валютної виручки в Україну або порушення відповідного законодавства України, про що і повідомлялось у листі ДПАУ від 20.01.98 р. N 538/11/22-0217, який діяв до 13.06.2002 р.