З метою забезпечення однозначного розуміння окремих положень законодавства з питань оподаткування, відповідно до підпункту 4.4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядку надання податкових роз'яснень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 року N 494 "Про затвердження Порядку надання податкових роз'яснень", та керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"

1. Затвердити податкове роз'яснення щодо граничних строків сплати податкового зобов'язання, визначеного платником у новій (уточненій) податковій декларації, що містить виправлені показники (далі - податкове роз'яснення), яке додається.

2. Встановити, що письмові роз'яснення Державної податкової адміністрації України діють у частині, що не суперечить цьому податковому роз'ясненню.

<...>

Це податкове роз'яснення оприлюднює офіційне тлумачення окремих положень податкового законодавства щодо граничних строків сплати податкового зобов'язання, визначеного платником податків у новій (уточненій) податковій декларації, що містить виправлені показники, стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), законодавством з питань оподаткування щодо яких не установлено граничних строків погашення такого податкового зобов'язання.

Це податкове роз'яснення не стосується порядку уточнення податкового зобов'язання громадянами - платниками прибуткового податку.

1. Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) у разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі десяти відсотків від суми такої недоплати, штрафи, визначені підпунктами 17.1.2 - 17.1.7 пункту 17.1 цієї статті, а також адміністративні штрафи, які відповідно до законодавства накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються. Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.