На виконання доручення Адміністрації Президента України від 17.09.2003 N 10-07/2071 Державна податкова адміністрація України розглянула Ваші листи <...> щодо окремих питань оподаткування і повідомляє.

Відповідно до п. 4 "Перехідних положень" Закону України [від 24.12.2002 р. N 349-IV] "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при виплаті дивідендів за результатами 2002 року або попередніх років, що здійснюється після набрання чинності цим Законом, застосовуються правила, визначені цим Законом.

Одночасно п. 12 "Перехідних положень" зазначеного Закону встановлено, що якщо будь-яким іншим законом встановлюються норми, які стосуються правил, визначених цим Законом, то пріоритет мають норми цього Закону незалежно від строку прийняття такого іншого закону або його статусу (назви).

Враховуючи викладене при виплаті дивідендів у 2003 році, оподаткованих податком на дивіденди у 2002 році і нарахованих у цьому ж році, платник податку - емітент корпоративних прав повинен оподаткувати виплату дивідендів за правилами, що діють з 1 січня 2003 року. При цьому при сплаті авансового внеску з податку на прибуток із суми дивідендів, сплачених у 2003 році, такий платник податку має право врахувати сплачені у 2002 році суми податку на дивіденди.

<...>

Відповідно до п/п. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації) [, зокрема]: легкових автомобілів, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що належать платникам податку, основною діяльністю яких є надання платних послуг з транспортного чи туристичного обслуговування сторонніх громадян або організацій, а також якщо ці засоби належать спортивним організаціям і використовуються як спортивне знаряддя.

Не включаються до складу валових витрат витрати, платника податку (крім витрат на оплату праці) на утримання і експлуатацію приміщень житлового фонду (крім житлового фонду, визначеного у підпункті 5.4.9 цієї статті), побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що використовуються з іншими цілями, ніж зазначені у цьому підпункті, або іншими платниками податку, ніж зазначені у цьому підпункті; витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.

Обмеження, встановлені цим підпунктом, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є надання послуг з утримання та експлуатації приміщень житлового фонду, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, які належать іншим особам, за замовленням та за рахунок таких інших осіб.

Враховуючи, що у переліку платників податку, яких не стосуються вищезазначені обмеження, відсутні транспортні підприємства, які надають послуги таксі, то зазначені платники податку мають право включати до складу валових витрат лише 50 відсотків вартості придбаних пально-мастильних матеріалів до складу валових витрат. При цьому такі платники податку звільняються від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з їх господарською діяльністю.

Статтею 1 Указу [Президента України від 03.07.98 р. N 727/98] визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів на розрахунковий рахунок або (та) в касу.

Згідно з Порядком складання Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2003 N 98 (із змінами і доповненнями [, внесеними наказом] від 27.06.2003 N 318 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.03.2003 за N 221/7542 та 11.07.2003 за N 587/7908 (далі - Розрахунок)) у рядку 4 Розрахунку відображається загальна сума коштів, отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого підприємництва з урахуванням коштів, отриманих від реалізації основних фондів.

Відповідно до п/п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами і доповненнями), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок або відобразити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Тобто згідно з наказом ДПА України від 27.06.2003 N 318 платник єдиного податку - продавець у рядку 7 Розрахунку зможе відобразити повернені кошти покупцю за повернуту йому тару або подати уточнюючий розрахунок згідно з додатком.