Згідно зі статтею 67 Конституції України "кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом".

Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Функції по контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та інших обов'язкових платежів покладено на державні податкові органи, а за рахунок податків держава виплачує мільйонам громадян пенсії, житлові субсидії, фінансує заклади охорони здоров'я та освіти, утримує армію, міліцію тощо.

Прийняття змін до Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (далі - Закон), згідно з якими для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від присвоєння ідентифікаційних номерів, вносяться спеціальні відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

На даний час конкретний механізм реалізації ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" з урахуванням внесених змін ще не визначений на законодавчому рівні.

Аналіз конституційних норм показує, що існування розподілу на тих, хто виконує Закон і реєструється в Державному реєстрі і тих, хто відмовляється від цього, означає надання певних привілеїв окремим категоріям громадян в залежності від їх ставлення до релігії, а це суперечить ст. 24 та 35 Конституції України, де зазначено, що громадяни не можуть мати жодних привілеїв за ознакою релігійних переконань та ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.