Згідно зі ст. 6 Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу від 28.06.99 р. N 746/99) суб'єкт малого підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, не є платником податку на землю.

Справляння плати за землю в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 19.09.96 р. N 378/96-ВР "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями), ст. 2 якого визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється як земельний податок або орендна плата. Платники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні податки, надані в оренду, справляється орендна плата за землю.

Статтею 5 цього закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Орендні відносини в Україні регулюються Законом України від 06.10.98 р. N 161-XIV "Про оренду землі", ст. 3 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.