ДПАУ розглянула лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва щодо застосування норм пункту "б" підпункту 8.6.1 статті 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III і в межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до пункту 8.6 статті 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження майном, майновими та немайновими правами, що використовуються у його підприємницькій діяльності (інших видах діяльності, які за умови оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готовою продукцією, товарами і товарними запасами, роботами та послугами за кошти за їх звичайними цінами.

Поряд з цим платник податків здійснює вільне розпорядження коштами, за винятком використання коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступки вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів.

Статтею 1 Закону України від 18.06.91 р. N 1201-XII "Про цінні папери і фондову біржу" визначено, що до цінних паперів відносяться грошові документи, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Згідно зі статтею 21 цього Закону векселі віднесено до цінних паперів, які засвідчують письмові боргові зобов'язання встановленої форми, що дає право його власнику (векселедержателю) вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у векселі суми грошових коштів у вказаний строк.