- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 4179/Д/11-1116 від 03.12.2002
Щодо віднесення до валових витрат суми сплаченого збору на державне пенсійне страхування при купівлі іноземної валюти під час здійснення операцій з комітентом-нерезидентом
Підпунктом 13.9 статті Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і на користь нерезидента (включаючи укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації у податкових органах як платники податку на прибуток.
Порядок оподаткування прибутків нерезидента визначається підпунктом 13.8 статті 13 цього
закону, а саме: суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.
Таким чином, враховуючи, що резиденти, які надають комісійні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і на користь нерезидента, з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв нерезидентів, то формування валових доходів та валових витрат від таких операцій, у тому числі витрат, понесених у зв'язку зі сплатою збору до державного Пенсійного фонду у зв'язку із купівлею іноземної валюти, повинно здійснюватися з урахуванням положень пунктів 13.8, 13.9 статті
13 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" та з огляду на умови договору комісії.
Заступник голови ДПАУ С.Гуржій
"Дебет-Кредит. Документи для роботи.", N 1-2, 13 січня 2003 року.
Перейти до повного тексту