У зв'язку з численними запитами платників податку на прибуток підприємств та державних податкових органів Державна податкова адміністрація України роз'яснює.

1 квітня 2001 року набирає чинності Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181-III), за винятком: статті 18, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону; статей 6, 8, 9, 14, які набирають чинності з 1 жовтня 2001 року; пункту 4.3 статті 4, статті 10, які набирають чинності з 1 січня 2002 року.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону N 2181-III встановлено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Таким чином, Закон не встановлює єдиний порядок та строки сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а передбачає, що порядок та строки сплати можуть встановлюватися цим Законом або іншими законами України з питань оподаткування. Якщо спеціальним законом з питань сплати окремого податку встановлені інші граничні строки сплати податку ніж ті, що встановлені Законом N 2181-III, то діють положення закону з питань оподаткування окремим податком.

Крім того, відповідно до ст.15 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями, далі - Закон N 283/97-ВР), строки, порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Підпунктом 19.4.12 п.19.4 ст.19 Закону N 2181-III внесено зміни до Закону N 283/97-ВР у частині строків подання податкових декларацій (абзац другий п.16.4 ст.16 Закону N 283/97-ВР). У той же час строки сплати податку та авансових внесків до законодавчого врегулювання цього питання залишилися у Законі без змін (абзац перший п.16.4 та п.16.7 ст.16 Закону N 283/97-ВР).