Державна податкова адміністрація України розглянула лист Міжрегіональної академії управління персоналом від 29.11.2002 р. N 5039, який надійшов разом з листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 15.01.2003 р. N 06-10/18, щодо застосування підпункту 4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) і в межах своєї компетенції повідомляє.

Статтею 430 глави 38 Цивільного кодексу встановлено, що за договором про спільну діяльність сторони зобов'язуються спільно діяти для досягнення спільної господарської мети, як-от: будівництво і експлуатація міжколгоспного або державно-колгоспного підприємства або установи (що не передаються в оперативне управління організації, яка є юридичною особою), будування водогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів, спортивних споруд, шкіл, пологових будинків, жилих будинків тощо.

При цьому цією статтею встановлено єдине обмеження щодо укладення договорів про спільну (сумісну) діяльність, а саме не допускаються договори про спільну діяльність між громадянами і організаціями.

Одночасно підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону визначено, що спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.