Державна податкова адміністрація України розглянула лист Вінницького авіаційного заводу від 01.06.2000 р. N 949 і повідомляє.

В умовах переважно вільного ціноутворення під час формування цін доларовий еквівалент застосовується, як правило, на продукцію, в структурі собівартості якої є значна частка імпорту.

Зокрема, ціни на природний газ, нафту, електроенергію тощо до 1 січня 1999 року згідно з діючим механізмом державного регулювання цін встановлювалися у доларовому еквіваленті.

Оплата вартості вищезазначених товарів провадиться покупцями у національній валюті України виходячи з ціни, встановленої в дол. США і перерахованої в національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України, що діяв на день зарахування коштів на рахунок постачальника.

У цілях пункту 7.3 статті 7 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) перерахунку підлягають лише ті боргові зобов'язання платника податку, які утворилися за операціями, що відображаються у валових доходах або у валових витратах і розрахунки за якими здійснюються в іноземній валюті. Фактично угодою між покупцем і продавцем газу було передбачено проведення оплати в національній валюті України. Таким чином, ці суб'єкти з метою оподаткування не відображають у податковому обліку ніяких сум курсових різниць починаючи з 1 липня 1997 року.