На виконання пункту 8 наказу ДПА України від 10.02.2003 р. N 67 і пункту 18 Протоколу N 2 апаратної наради ДПА України від 21.01.2003 р. Державна податкова адміністрація України роз'яснює механізм реалізації статті 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та порядок адміністрування відповідних платежів.

Статтею 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", яка складається з трьох частин, установлено таке:

"Платежі, які, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів і для яких законодавчо не визначені терміни їх сплати, сплачуються щомісяця у порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" для платежів, що мають базовий (звітний) період - календарний місяць.

Загальнодержавні та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), для яких законодавчо не передбачено подання податкових декларацій (розрахунків), надають щомісячні розрахунки про належні до сплати суми обов'язкових платежів у порядку, визначеному законодавством для обов'язкових платежів з базовим (звітним) періодом - календарний місяць.

Своєчасно не внесені до бюджетів суми цих платежів вважаються податковим боргом та стягуються до бюджету в порядку, визначеному законодавством".

1. Відповідно до підпункту "а" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у т. ч. при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, виходячи з частини першої статті 57 слід взяти до уваги, що платежі, для яких не установлено термінів сплати, повинні сплачуватися платниками цих платежів протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Проте, оскільки декларації з цих платежів до податкових органів не подаються (нарахування у картах особових рахунків платників за цими термінами сплати не проводиться), податкові органи не контролюють їх сплату шляхом виведення в автоматичному режимі сальдо розрахунків у картках особових рахунків платників.