Враховуючи численні питання, пов'язані із звільненням від обкладення податком на додану вартість операцій з продажу та ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу, Державна податкова адміністрація України та Міністерство закордонних справ України роз'яснюють наступне.

Питання оподаткування приміщень дипломатичних представництв та консульських установ регулюється ст.23 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, яка набрала чинності для України 12 липня 1964 року, і ст.32 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року, яка набрала чинності для України 23 березня 1989 року. Ці конвенції відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Зокрема, зазначеними статтями вищезгаданих конвенцій передбачається, що приміщення представництв, консульські приміщення, житлові приміщення штатного глави консульської установи, власні або наймані, звільняються від усіх державних, районних і муніципальних податків, зборів і мит, окрім таких податків, зборів і мит, які є платою за конкретні види обслуговування.

Згідно з пунктом і) ст.1 Віденської конвенції 1961 року "приміщення представництва" - це будинки або частини будинків, що використовуються для цілей представництва, включаючи резиденцію глави представництва, кому б не належало право власності на них, включаючи земельні ділянки.

Положення зазначених Віденських конвенцій повинні враховуватись при вирішенні питань звільнення диппредставництв і консульських установ іноземних держав від ПДВ при оренді ними як службових, так і житлових приміщень (резиденцій глав дипломатичних представництв і консульських установ). Житлові приміщення (квартири), які орендуються співробітниками диппредставництв і консульських установ, не підпадають під вимоги ст.23 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року і ст.32 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.

Беручи до уваги положення зазначених конвенцій, а також вимоги ст.17 Закону України "Про міжнародні договори України", операції з оренди службових та житлових (резиденцій глав диппредставництв і консульських установ) приміщень повинні бути звільнені від обкладення ПДВ незалежно від дотримання принципу взаємності.

Принцип взаємності враховується при звільненні від ПДВ операцій з оренди житлових приміщень (квартир) для співробітників диппредставництв та консульських установ.

Відповідно до п.8 "Порядку звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з продажу та ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.98 р. N 772, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.99 р. N 1415 (надалі - Порядок звільнення дипломатичних представництв), звільняються від обкладення податком на додану вартість операції, пов'язані з придбанням чи орендою службових, житлових та нежитлових приміщень для потреб дипломатичної місії, якщо контракти (договори) укладено від імені дипломатичної місії або держави, яка її направила.

Таким чином, операції з оренди службових приміщень дипломатичних та прирівняних до них представництв, консульських установ іноземних держав, а також житлових приміщень керівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав звільняються від ПДВ незалежно від принципу взаємності.

Порядком звільнення дипломатичних представництв визначено, що звільняються від обкладення податком на додану вартість представництва міжнародних організацій, які створені і діють на території України згідно з міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Оскільки представництва міжнародних організацій не можуть розглядатися як представництва держав, принцип взаємності по відношенню до них не застосовується, а обсяг пільг і привілеїв, у тому числі щодо ПДВ, для таких організацій та їх персоналу повинен визначатися відповідно до положень міжнародних договорів України, згідно з якими вони створені.

Перелік міжнародних організацій, а також визначений міжнародними договорами обсяг податкових пільг наведено в додатку до цього листа.

Порядок звільнення дипломатичних представництв поширюється на консульські установи іноземних держав (генеральні консульства), розташовані в інших містах України, а саме на:

Генеральне консульство Росії у Львові;

Генеральне консульство Росії у Харкові;

Генеральне консульство Росії в Одесі;

Генеральне консульство Росії в Сімферополі;

Генеральне консульство Польщі у Львові;

Генеральне консульство Польщі у Харкові;

Генеральне консульство Болгарії в Одесі;

Генеральне консульство Румунії в Одесі;

Генеральне консульство Румунії у Чернівцях;

Генеральне консульство Грузії в Одесі;

Генеральне консульство Греції в Одесі;

Генеральне консульство Греції у Маріуполі;

Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді.

Оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" встановлена норма щодо застосування принципу взаємності по відношенню до кожної окремої держави, місцеві органи Державної податкової адміністрації застосовують до Генеральних консульств держав та їх персоналу ті ж самі умови та обмеження при відшкодуванні ПДВ, які, з урахуванням принципу взаємності, застосовуються і до посольств цих держав та їх персоналу.