ДПАУ розглянула звернення щодо питань, пов'язаних із платою за землю при користуванні земельною ділянкою під багатоповерховим житловим будинком і повідомляє таке.

Статтею 2 Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" (у редакції Закону України від 19.09.96 р. N 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-XII) встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Сплачують земельний податок власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно зі статтями 91 та 96 Земельного кодексу України власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 4 Житлового кодексу України житловий фонд включає житлові будинки і житлові приміщення в інших будинках. У зазначений фонд не входять нежилі приміщення в житлових будинках, призначені для торгових, побутових і інших потреб непромислового характеру.

Пунктом 4 Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків (затверджено спільним наказом Держкомзему, Держжитлокомунгоспу, Держкоммістобудування та Фонду держмайна України від 05.04.96 р. N 31/30/53/396, який зареєстровано в Мін'юсті України 26.04.96 р. N 203/1228) визначено, що частка власності (користування) земельної ділянки кожного власника квартири (квартир) чи нежитлового приміщення у спільній частковій власності визначається відношенням загальної площі квартири (квартир) чи нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, до спільної площі всіх квартир і нежитлових приміщень будинку.

Виділення частки земельної ділянки власникам квартир і нежитлових приміщень в натурі та їх окреме відчуження не допускається. Право власності (користування) на прибудинкову територію (земельну ділянку) кожного співвласника будинку визначається у свідоцтві про право власності на частину будинку у вигляді відповідної частки (пп. 4.4 п. 4 вказаного Положення).

Згідно зі статтею 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.