Законом України від 22 травня 1997 року за N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із внесеними змінами і доповненнями) визначено, що до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (підпункт 5.6.1 статті 5).

Разом з тим, відповідно до підпункту 5.2.1 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат платника податку включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Оскільки витрати зі сплати працівникам, що відпрацювали повний річний фонд робочого часу і не мають випадків захворювань, направлені на фінансування особистих потреб фізичних осіб, не пов'язані з оплатою певної кількості і якості праці і мають характер заохочувального і упереджуючого заходу, то вони не відповідають вимогам підпункту 5.2.1 названого Закону і відповідно до підпункту 5.3.1 цього Закону не включаються до складу валових витрат платника податку.