ДПА України розглянула запит ТОВ щодо порядку оподаткування ПДВ доходів, які отримують українські юрособи на території Російської Федерації, та порядку оподаткування валютної виручки за роботи, виконані українськими суб'єктами підприємницької діяльності на території Російської Федерації, і повідомляє.

ПДВ - це непрямий загальнодержавний податок на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України, і порядок нарахування ПДВ щодо оподатковуваних операцій не змінюється жодним міжнародним договором, укладеним між Україною і Російською Федерацією.

Відповідно до пп.3.1.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування ПДВ є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. При цьому база оподаткування таких операцій відповідно до п.4.1 ст.4 Закону визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, яка визначається за вільними або регульованими цінами (тарифами). До складу договірної (контрактної) вартості включаються загальнодержавні (українські) податки, збори та обов'язкові платежі, які включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування, за винятком ПДВ. Крім того, договірна (контрактна) вартість включає також будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику ПДВ безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

При цьому для цілей оподаткування ПДВ операцій з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України не має значення джерело походження коштів, які отримує український продавець товарів (виконавець робіт, послуг). А тому операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України оподатковуються в загальновстановленому порядку за ставкою 20%. У разі здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг) на експорт застосовується нульова ставка податку.

Що ж стосується валютної виручки, то ДПА України зазначає таке.

Статтею 1 Закону України від 23.09.1994 р. N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" (далі - Закон-1) визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної ВМД) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, який засвідчує виконання робіт (послуг), експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ.