Департаментом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА України у ході аналізу використання арбітражної практики у процесі проведення фінансових розслідувань підготовлені методичні рекомендації щодо визнання окремих договорів постачання металобрухту недійсними в господарських судах України.

Розгляд та вивчення цих методичних рекомендацій необхідно проводити з погляду на підготовку матеріалів для документування та розслідування кримінальної справи про злочин, передбачений статтею 213 КК України "Порушення порядку здійснення операції з металобрухтом".

У подальшому напрацьовані матеріали використовуються як предикатний злочин для доказу об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 209 КК України "Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом".

Нормативне обгрунтування. Відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, регулюються Законом України від 05.05.99 N 619-XIV "Про металобрухт". Відповідно до вищезазначеного Закону операції з металобрухтом - це збирання, заготівля, переробка, транспортування, реалізація брухту чорних металів, а також збирання, заготівля, переробка, транспортування, реалізація брухту кольорових металів і його металургійна переробка.

Слід зазначити, що спеціалізовані підприємства (суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з металобрухтом, мають спеціальне технологічне брухтопереробне та вантажопідйомне обладнання, вагове господарство, складські приміщення, кваліфікований персонал, забезпечують згідно з законодавством протипожежну, екологічну та радіаційну безпеку і контроль якісного складу металобрухту та отримали відповідні ліцензії.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначає Закон України від 01.06.2000 N 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Норми зазначеного Закону встановлюють перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, а саме: відповідно до пункту 36 статті 9 цього Закону заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів як вид господарської діяльності підлягає ліцензуванню.

Доарбітражне документування операцій. У практичній роботі на діючі брухтозаготівельні суб'єкти підприємницької діяльності металобрухт, в основному, постачається від приватних підприємств та приватних підприємців, але в документальному забезпеченні подібних угод зазначається постачання металоконструкції.

Отже, за таких умов складання угод підприємствами приватної власності ліцензія на право проведення операцій з брухтом чорних та кольорових металів не потрібна. Таким чином, маскуючи операції з брухтом чорних та кольорових металів під угоди постачання металоконструкції, СПД-постачальники умисно порушують порядок здійснення операції з металобрухтом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про металобрухт" наявність документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та акти приймання металобрухту є обов'язковими супровідними документами і повинні знаходитися в місцях знаходження металобрухту та зберігатися протягом трьох років.

Крім того, вимоги до оформлення операцій з металобрухтом визначено статтею 6 даного Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його документом про відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам. Металобрухт під час транспортування його у межах України, крім загальних документів, пов'язаних з цим транспортуванням, супроводжується також документами про походження і власника металобрухту, відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам.

Під час проведення фінансових розслідувань суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють операції з металобрухтом, має малу вірогідність встановлення походження брухту у зв'язку з:

- відсутністю транспортних документів, підтверджуючих факт перевезення товару;

- відсутністю актів про походження брухту;

- відсутністю [документального підтвердження] відповідності металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам.

Отже, при відсутності документально підтвердженого джерела походження брухту господарські суди приймають до уваги наявні документи, а саме - документи щодо поставки металоконструкцій, оскільки вони складені відповідно до вимог чинного законодавства.

При розслідуванні типових матеріалів необхідно взяти до уваги вимоги статті 245 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) "Договір поставки" та вимоги статті 248 "Якість продукції, що поставляється" ЦК України, відповідно до якої якість продукції, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам або зразкам.

Поряд з цим треба виходити з того, що відповідно до вимог статті 153 ЦК України "Укладення договору" договір вважається укладеним, коли між сторонами у потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Таким чином, виходячи з наведеного, якість товару (продукції) є істотною умовою договору поставки і при відсутності однієї з істотних умов, зазначених в договорі, він вважається неукладеним.